- пелюстка
- [пеил'у/стка]
-сткие, д. і м. -с'ц'і, мн. -стки/, -сто/к
дв'і пеил'у/сткие
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
дв'і пеил'у/сткие
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
пелюстка — ручка сосуда (Мельников 8, 176). Неясно. Ср. коми, удм. реl᾽ ухо , удм. реl᾽äs ушко … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
пелюстка — и, ж. 1) Окремий листок із віночка квітки. 2) рідко. Листок капусти … Український тлумачний словник
пелюстка — іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири пелюстки … Орфографічний словник української мови
пелюстинка — и, ж. Зменш. пестл. до пелюстка 1) … Український тлумачний словник
пелюстковий — а, е. Прикм. до пелюстка і пелюсток … Український тлумачний словник
пелюсток — тка/, ч. Те саме, що пелюстка … Український тлумачний словник
пелюсточка — и, ж. Зменш. пестл. до пелюстка … Український тлумачний словник
платок — тка/, ч., зах. 1) Пласт (у 1 знач.). 2) тільки мн. Пластівці (у 1 знач.). 3) Пелюстка. 4) Латка … Український тлумачний словник
чаїнка — и, ж. Окрема пелюстка, шматочок листка сухого або завареного чаю … Український тлумачний словник
платок — 1 іменник чоловічого роду хустка розм. платок 2 іменник чоловічого роду пласт; пелюстка; латка діал … Орфографічний словник української мови